пригнічувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пригнічення — я, с. 1) Дія за знач. пригнітити, пригнічувати. 2) Те саме, що пригніченість … Український тлумачний словник
пригнічуватися — уюся, уєшся, недок., пригніти/тися, ічу/ся, і/тишся, док. 1) Ставати пригніченим (у 2 знач.). 2) тільки недок. Пас. до пригнічувати … Український тлумачний словник
пригнітати — див. пригнічувати … Український тлумачний словник
пригнітити — див. пригнічувати … Український тлумачний словник
пригнічуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пригнічувати … Український тлумачний словник
пригнічування — я, с. Дія за знач. пригнічувати … Український тлумачний словник
загнічувати — ую, уєш, недок., загніти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех. 1) Пекти вироби з тіста так, щоб утворилася світло коричнева кірка; зарум янювати. 2) діал. Пригнічувати … Український тлумачний словник
згнічувати — ую, уєш, недок., згніти/ти, згнічу/, згні/тиш, док., перех. 1) Натискаючи, надавлюючи, зменшувати в об ємі. || Тиснути, давити кого небудь. 2) перен. Викликати відчуття хворобливого стискання серця, душевної пригніченості. || безос. 3) перен. Не… … Український тлумачний словник
опримувати — пригнічувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
